попростягатися

-а́ємося, -а́єтеся, док.

1) Простягтися (про віти, гілки і т. ін.). || Зайняти собою великий простір, розташуватися на великій площі (про ліси, луки, селища і т. ін.).

2) розм. Лягти або впасти, витягнувшись на весь свій зріст, розпластатися (про всіх чи багатьох).